Після того як Господарський кодекс України (ГК) втратив чинність, актуальності набуло питання істотних умов договору. Стаття 180 ГК закріплювала універсальну норму: для будь-якого договору істотними умовами насамперед були предмет, ціна і строк.
Відтепер основним актом, який визначає загальні засади укладення, зміни та виконання договорів, є Цивільний кодекс України (ЦК). Це стосується й сфери публічних закупівель, адже учасники та замовники більше не можуть посилатися на положення ГК щодо укладення чи виконання господарських договорів.
У нових умовах у закупівельної спільноти виникають запитання щодо істотних умов договору, зокрема щодо строку. Якщо раніше практика часто спиралася на поєднання норм ГК та ЦК, то тепер саме цивільне право у взаємодії із Законом № 922 формує межі правового регулювання.
Як тепер встановлювати строк договору
Загальне законодавче поняття строку закріплює стаття 251 ЦК, а саме:
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юрид...
