У загрозливих ситуаціях, коли прогнозувати щось складно, наш розум одразу запускає режим тривоги або копіює дії та стани найближчих людей. Тривожитися під час воєнних дій — природньо. У нашому мозку функціонує комплексна система тривоги. Вона дає нам змогу вчасно помічати загрози та запобігати їм.
Не варто плутати предметний короткотривалий страх і тривогу. Страх — корисна та важлива емоція, яка сигналізує нам про реальну небезпеку і мобілізує до відповідних дій самозахисту. Тривога може формувати страх там, де насправді небезпеки немає, чи змушувати нас постійно переживати про загрози, які малоймовірні й на які ми не маємо впливу. Тривожні стани забирають багато потрібної для ментального здоров’я енергії. Тому варто пам’ятати — ми не можемо контролювати все, впливати на те, що поза зоною нашого впливу. Наприклад, дії інших людей, природні катаклізми, хід війни тощо. Проте нашому впливу добре піддаються думки, емоції, поведінка, рішення та взаємини.
Зараз на емоційну сферу сильно впливає...
