Юлія Козачок, гештальт-психолог, Київ
У мальовничому українському селі Опеньки, у дитячому садку «Їжачок» працювала бухгалтерка Олена Геннадіївна Усмішко. Вона страшенно любила свою роботу, але наприкінці року так виснажилася, що все частіше думала звільнитися. Єдине, що відволікало від цих нав’язливих думок, — це те, що наближався Новий рік. Тож, щойно з’являлася вільна хвилина, намагалася налаштовуватися на святковий лад: складала список подарунків для рідних, навідувала сусідній магазин одягу, гортала рецепти на улюбленому кулінарному блозі — і не помітила, як настало 31 грудня.
Токсини, геть!
1 січня Олена Геннадіївна прокинулася з почуттям провини. Згадала новорічне частування, яке готувала напередодні, — навряд його схвалив би її дієтолог Максим Іванович. Та й від келиха шампанського, від якого не могла відмовитися під бій курантів, навряд був би в захваті. Калорійні страви, шампанське довели шлунок Олени Геннадіївни до істерики. «За що все це мені? Я ж лише хотіла справити гарне вр...
