Головні розпорядники бюджетних коштів, коли визначають обсяг видатків розпорядників нижчого рівня, враховують об’єктивну потребу в коштах кожної установи. Підстава — вимоги пункту 20 Порядку № 228.
Об’єктивну потребу визначають з огляду на основні виробничі чи господарські показники: контингент, обсяг виконуваної роботи, штатну чисельність працівників тощо. Отже, орендодавець у своєму кошторисі має планувати тільки свої видатки на комунальні послуги. Видатки орендарів включати до кошторису орендодавця-бюджетника не треба. Це суперечить вимогам Порядку № 228.
А якщо, окрім своїх витрат, запланували в кошторисі видатки на електрику, тепло, воду й газ, що їх споживатиме орендар? На кінець бюджетного року матимете залишок коштів, які використати на потреби установи не зможете. Ці кошти, на відміну від орендної плати, не є власними надходженнями бюджетних установ згідно із статтею 13 Бюджетного кодексу України. Тож будете змушені повернути їх до бюджету. На цьому наголошує Казначейство в лист...
