У попередній статті ми розглянули, чому норми статті 36-1 Кодексу законів про працю (КЗпП), які мали спростити для роботодавця процес переведення працівників під час реорганізації, виявилися неефективними. Також проаналізували підстави для припинення трудових відносин у разі реорганізації та розглянули, як розірвати трудові відносини за ініціативою роботодавця.
У цій статті зосередьмося на звільненні та прийнятті працівників за переведенням.
Звільнення за переведенням у разі реорганізації
Працівників, які не підлягають вивільненню, зазвичай звільняють у порядку переведення згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП. Це спрощена процедура, яка залишається єдиним варіантом доти, доки нормативно не визначать механізму реалізації статті 36-1 КЗпП.
У разі реорганізації шляхом злиття або припинення не діє класичне погодження переведення між роботодавцями та працівником — це вимушена процедура.
Сформувати списки
Після того як рішення про...
