Сьогодні розповімо про найпоширенішу підставу для звільнення — власне бажання.
Кодекс законів про працю України (КЗпП) виокремлює дві статті, які регламентують розірвання з ініціативи працівника:
- трудового договору, укладеного на невизначений строк (ст. 38);
- строкового трудового договору (ст. 39).
Здається, все просто — працівник вирішив звільнитися, написав заяву, роботодавець видав наказ. Насправді в коротких декларативних нормах цих статей «поза кадром» залишилося безліч нюансів, які працівник і роботодавець трактують на свою користь. Тому звільнення за власним бажанням провокує не менше конфліктів чи судових спорів, ніж звільнення за прогул або за скороченням. Ця стаття допоможе мінімізувати ризики.
Попередження роботодавця про звільнення
Строк, у який працівник має попередити роботодавця про звільнення, залежить від виду трудового договору та того, чи поважна причина звільнення (див. Пам’ятку).
Часто роботодавці помилково вважають, що працівник, після того як попередить про звільнення, м...
