Ревізії в бюджетній сфері давно перестали бути формальними. Для багатьох установ вони завершуються штрафами, вимогами усунути порушення, зупиненням операцій із бюджетними коштами та судовими спорами, які тривають роками. Практика ревізій показує: більшість виявлених порушень не є складними або прихованими. Вони типові, повторювані й давно відомі. То чому ж бюджетні установи їх припускаються? І як підготуватися до ревізії ще до її початку? У статті відповімо на ці запитання. Та на початку розгляньмо, які результати перевірок опублікувала Держаудитслужба в статистичних звітах за січень — листопад 2025 року.
Аналізуємо результати ревізій
Протягом січня — листопада 2025 року Держаудитслужба провела 619 ревізій та 623 перевірки закупівель, під час яких перевірила майже 1,2 тис. підприємств, установ та організацій. Ніби й не так багато, чи не так? Але вражає інше. Загальна сума виявлених фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, становить близько 7,7 млрд грн. З них коштів бюджетів усіх рівнів та бюджетних установ — майже 3,8 млрд грн (рис. 1).
|
|
|
Рис. 1 |
За результатами перевірок органи Держаудитслужби подали:
- 210 пропозицій застосувати фінансові санкції до порушників фінансово-бюджетної дисципліни. З них:
- в одному випадку — призупинили бюджетні асигнування;
- 101 об’єкту контролю — зупинили операції з бюджетними коштами;
- сімом розпорядникам бюджетних коштів — зменшили бюджетні призначення / асигнування на загальну суму понад 1,9 млн грн;
- 941 матеріал ревізій до правоохоронних органів. За матеріалами проведених заходів розпочали 377 досудових розслідувань.
За порушення фінансово-бюджетної дисципліни до адміністративної відповідальності притягнули більш як 1,4 тис. посадових осіб. Загальна сума накладених адміністративних стягнень становить понад 3,3 млн грн (рис. 2). Вражає? Нас також.
|
|
|
Рис. 2 |
Можна подумати, що в статистиці йдеться про злісних порушників фінансової дисципліни та фігурантів корупційних справ. Але ні, чи то пак — не завжди. Я маю багаторічний досвід робити ревізором і стверджую: більшість порушень — не про зловживання, а про неправильні управлінські та облікові рішення. Ідеться про системні помилки в преміях, доплатах, виплатах за сумісництвом, договорах цивільно-правового характеру, списанні запасів і перехідних операціях між роками. Типова ситуація така: посадові особи намагаються використовувати бюджетні кошти відповідно до фактичної потреби й у встановлені строки, а ревізор оцінює ці дії не з позиції доцільності, а за вимогами законодавства та офіційних роз’яснень. На цьому етапі виникає розрив, який призводить до втрат бюджету на десятки й сотні тисяч гривень.
Відсутність умислу або складність бюджетного законодавства не звільняє посадових осіб від відповідальності. Якщо установа перерахувала кошти з порушенням, їх вважають використаними незаконно. Факт того, що послуги фактично отримали, а роботи виконали, значення не має. Також якщо бухгалтер не ініціював претензійно-позовної роботи — це трактують як бездіяльність, що призвела до втрат бюджету.
Парадокс полягає в тому, що значна частина бухгалтерів і керівників не заперечують фактів порушень, але щиро не розуміють, чому за них настають настільки серйозні наслідки. «Так працюють усі», «Казначейство ж пропустило», «Раніше так робили — і нічого», — саме ці аргументи найчастіше звучать у судах. І саме вони не працюють.
Звертаємося до судової практики
Частка справ, де суди повністю підтримують позицію установ, є значно меншою порівняно з тими, де суди стають на бік органів контролю. А цифри, які фігурують у справах, вражають кількістю знаків до коми.